«Літа на зиму повернули...» спі­вають в популярній пісні. І напевне у більшості з нас при цих словах в пам'яті постають образи дорогих для нас людей - наших дідусів і ба­бусь. Краса і сила їх молодості піш­ла на те щоб в повоєнну розруху по­ставити на ноги наших батьків. Та й для нас, внуків, не жаліли вони тепла серця коли водили за рученята на­шими першими життєвими стежина­ми, бо татам і мама потрібно було то вчитись, то заробляти нам на хліб і молоко. А нині вже і сили не ті, і очі недобачають, і перепитують по де­кілька раз, дратуючи молодих і вічно зайнятих нащадків. І соромляться старенькі свого ґанджу, замикають­ся в собі все більше, віддаляючись від цього колись такого мелодійного та сповненого звучання світу. А про те, що допомога по­руч, просто не здогадуються. Що весь цивілізований світ вже давно вирішив питання відновлення слуху у похилих людей шляхом виробництва та індивідуального підбору слухових апаратів. І що ці, майже непомітні, пристрої мо­жуть не тільки просто підсилити звук, а вже є ціле покоління надсучасних цифрових апаратів, що відокремлюють шум від мови і приглушують його, а мова в той же час стає роз­бірливою і гучнішою. І тоді знову залунає пташиний спів і за­лепечуть, тепер вже правнуки до стареньких, повертаючи їм впевненість в собі і знищуючи почуття меншовартості. То

ж давайте, молоді і успішні, зробимо нашим рідним по­дарунок на черго­вий ювілей- візьме­мо і заведемо за руку, бо ще ж і со­ромляться показа­ти свою слабкість, на обстеження до отоларингологічної клініки, де підбе­руть їм слуховий апарат відповідно до наших фінансових можливостей. І повірте, це буде найкращим вираженням нашої любові і поваги до людей, що дали нам життя і про­довжують кожен день молити бога за наше здоров'я і бла­гополуччя. Поспішаймо, бо вже так мало часу залишилось щоб проявити свою турботу і вдячність.